понеділок, 27 жовтня 2008 р.

Конференция в Институте МГЮА в г. Кирове

ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНТСТВО ПО ОБРАЗОВАНИЮ

ГОСУДАРСТВЕННОЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ

ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ

«МОСКОВСКАЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ ЮРИДИЧЕСКАЯ АКАДЕМИЯ»

(МГЮА)

ИНСТИТУТ (ФИЛИАЛ) МГЮА В Г.КИРОВЕ

___________________________________________________________________________

ИНФОРМАЦИОННОЕ ПИСЬМО

Институт МГЮА в г. Кирове проводит

12 декабря 2008 г.

Международную научно-практическую конференцию

«Современные тенденции развития юридической науки

и правоприменительной практики»

Во время конференции основные тематические направления будут представлены пленарными, секционными докладами.

Условия участия:

Желающим принять участие в конференции и опубликовать материалы в сборнике статей по материалам конференции, необходимо направить в адрес оргкомитета заявку одновременно с материалами докладов.

Адрес Оргкомитета: 610000, г. Киров, ул. Московская, 30. Организационному комитету конференции «Современные тенденции развития юридической науки и правоприменительной практики» или по e-mail: kirovmsal@mail.ru.

В заявке указываются:

· Фамилия, Имя, Отчество.

· Организация.

· Должность.

· Ученая степень, ученое звание.

· Адрес, телефон, факс, электронная почта

· Тема доклада (выступления).

· Предложение по форме участия: выступление с докладом, участие в обсуждении.

· Необходимость резервирования места в гостинице.

Материалы докладов представляются до 14 ноября 2008 года в Оргкомитет:

1. по электронной почте по адресу: kirovmsal@mail.ru.

Если Вы в течение 2-3 дней не получите подтверждения получения — пожалуйста, пошлите тезисы еще раз.

2. Или на дискете и обязательно в распечатанной рукописи по адресу: 610000, г. Киров, ул. Московская, 30. Организационному комитету конференции «Современные тенденции развития юридической науки и правоприменительной практики».

На дискете следует указать фамилию автора материала и его наименование.

Правила при оформлении статей:

1. Материалы принимаются в печатном виде в формате А4, набранные 14-м шрифтом Times New Roman с полуторным интервалом между строк, с полями 2 см; с приложением электронного варианта (программа WORD). Абзацный отступ – 1 см. Рекомендуемый объем статьи – до 0,5 п.л. (до 12 листов А4).

2. Все листы рукописи должны быть последовательно пронумерованы, номера должны быть легко различимы и проставлены в соответствующих местах (напр., вверху справа).

3. На первом листе приводятся фамилия и инициалы автора в именительном падеже, его ученая степень и звание, должность, место работы, название статьи.

4. Наличие научного аппарата к рукописям обязательно (оформление списка литературы в соответствии с ГОСТом 7.1–2003).

Описание нормативно-правового документа: О совершенствовании системы государственного управления морскими торговыми и специализированными портами: постановление Правительства РФ от 25.09.2002 г. № 705 // Российская газета. – 2002. – 2 окт. (№ 186).

Описание книги: Атаманчук, Г.В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования / Г.В. Атаманчук. – М.: Юрид. лит., 1975.

Бобылев, А.И. Исполнительная власть в России: теория и практика ее осуществления / А.И. Бобылев, Н.Г. Горшкова, В.И. Ивакин. – М., 2003 (если у книги два и более авторов).

Курашвили, Б.П. Очерк теории государственного управления / Б.П. Курашвили; отв. ред. М.И. Пискотин. – М., 1987.

Описание статьи из сборника: Парыгин, Н.П. К вопросу о предмете административного права России / Н.П. Парыгин // Актуальные проблемы административного права: сб. науч. тр. – Омск, 1999.

Описание статьи из журнала: Тихомиров, Ю.А. Административное усмотрение и право / Ю.А. Тихомиров // Журнал российского права. – 2000. – № 4.

Описание диссертации и автореферата диссертации: Васильев, Р.Ф. Акты управления (понятие и юридические свойства): автореф. … дис. докт. юрид. наук / Р.Ф. Васильев. – М., 1980.

Чижов, И.А. Административно-правовые действия: дис. … канд. юрид. наук / И.А. Чижов. – Белгород, 2005.

5. Допускаются следующие способы оформления ссылок: а) [5, с. 28], где первая цифра указывает на номер издания в списке литературы, вторая (если это необходимо) – на номер страницы в данном издании; б) пристраничная сноска (нумерация сносок на каждой странице начинается с 1).

Оргкомитет после рассмотрения материалов докладов вышлет приглашения участникам конференции в ноябре 2008 г.

Справки по телефону:

(8332) 35-71-36. Факс: 35-71-12

Проезд, проживание и питание участников конференции за счет направляющей стороны.

С уважением, оргкомитет конференции.

неділю, 1 червня 2008 р.

Понятие воинского преступления в уголовном праве Республики Польша

Сенько Н.Н.

Одной из особенностей уголовного права Республики Польша является структура Уголовного кодекса РП (далее – УК РП) 1997 года. Он состоит из трёх частей: Общей, Особенной и Воинской. Воинская часть, в свою очередь, состоит из семи разделов, шесть из которых (разделы XXXIX-XLIV) предусматривают уголовную ответственность за конкретные составы воинских преступлений, а один (раздел XXXVIII) – общие положения ответственности за воинские преступления. Такая структура кодекса была принята во время реформы уголовного права в 1969 году и призвана воплотить в себе идею формального единства уголовного права, а также интеграции принципов уголовной ответственности военнослужащих и гражданских лиц. Вследствие этой реформы был отменён специальный закон об уголовной ответственности за воинские преступления – Уголовный кодекс Войска Польского (далее УК ВП) – и в принятый в этом году Уголовный кодекс Польской Народной Республики (далее – УК ПНР) впервые введена Воинская часть. Л. Чубинский считает, что причины отмены специального военно-уголовного закона были следующими[1]: · необходимость максимального сближения принципов уголовной ответственности, а также принципов и форм уголовного процесса для всех граждан (в том числе и военнослужащих); · необходимость упрощения уголовного и уголовно-процессуального законодательства в связи с его сложностью; · факт довольно широкого и частого применения к военнослужащим, наряду с положениями УК ВП, также положений УК ПНР и других уголовных законов[2]. В связи с этим, в УК ВП находилась только часть уголовных норм, которые распространялись на военнослужащих. Другая, большая часть таких норм находилась в других уголовных законах; · в связи с существованием двух уголовных кодексов, УК ПНР содержал ряд положений общего характера, которые дублировались в УК ВП. Среди причин, по которым была сохранена отдельная часть уголовного кодекса, касающаяся воинских преступлений, Л. Чубинский называет следующие[3]: · специальные цели, присущие Вооружённым Силам, требуют существование особенной, иной чем в гражданском обществе, дисциплины и особенного воинского порядка, а соответственно регулирования особенностей уголовной ответственности за нарушения этой дисциплины и порядка; · положения об уголовной ответственности за воинские преступления должны гарантировать надлежащую охрану правопорядка в мирное время, а также готовить личный состав Вооружённых Сил к возможному военному конфликту; · необходимость существования специальных правоохранительных органов, которые будут хорошо ориентироваться в особенностях военной службы и будут применять положения о воинских преступлениях. Несмотря на существование отдельной, Воинской части, действующий УК РП не использует термин «воинское преступление». Вместо этого, УК РП говорит о «преступлениях, предусмотренных в Воинской части кодекса». Соответственно, не существует и законодательной дефиниции воинского преступления. Причины этого называет В. Серацкий. Он считает, что противопоставление «обычного» и воинского преступлений на том только основании, что первое из них предусмотрено в Особенной части, а второе в Воинской, давало бы ошибочное представление о сути последнего. Сущность воинского преступления та же, что и «обычного». Разграничение этих преступлений проводиться исключительно на формальных основаниях, связанных с внутренней системой УК РП. Именно поэтому, кодекс использует понятие «преступление, предусмотренное в Воинской части Уголовного кодекса». Общественная опасность всех преступлений, в том числе и воинских, состоит в нарушении общих социальных ценностей. Охрана интересов Вооруженных Сил, которая регулируется положениями Воинской части УК РП, является одной из составляющих этих ценностей. Однако, продолжает В. Серацкий, это не означает, что термин «воинское преступление» должен быть вычеркнут из юридического языка и не может использоваться в научных исследованиях или в процессе применения норм права на практике[4]. То есть, несмотря на то, что УК РП не упоминает о «воинских преступлениях», наука и практика уголовного права пользуются этим термином. В связи с этим, возникает необходимость определения этого понятия. С. Пшиемский считает, что воинское преступление отличается от остальных субъектом, которым может быть только военнослужащий или иное лицо, подлежащее, согласно § 2 ст. 317 УК РП, ответственности за него, а также объектом, которым являются интересы Вооружённых сил, особенно воинская дисциплина в широком ее понимании[5]. Т. Лесько пишет, что воинскими преступлениями является та группа преступлений, которые предусмотрены Воинской частью УК или специальными военно-уголовными законами, субъектами которых являются военнослужащие, а объектом – воинская обязанность, порядок прохождение военной службы, воинская дисциплина и другие общественные отношения[6]. На основе приведённых выше дефиниций, можно выделить три характерные черты воинского преступление, которые отличают его от иных преступлений: · воинское преступление предусмотрено Воинской частью УК РП или специальными военно-уголовными законами; · особый объект воинского преступления; · особый субъект воинского преступления. В современной Польши отсутствуют специальные военно-уголовный законы. Но такая возможность не исключается в будущем. УК РП 1997 г., в соответствии с намерениями его авторов, нормативный акт, действующий в мирное время. В нём не предусмотрена уголовная ответственность за преступления, совершенные в военное время и в боевой обстановки. В тоже время, Вооружённые Силы Республики Польши принимают участие в миротворческих миссиях на территории бывшей Югославии, Афганистана, Ливана, Ирака. Условия, в которых приходится выполнять задания в тех странах, мало чем отличаются от боевой обстановки. В связи с этим, существует острая необходимость в принятии специального уголовного закона об ответственность за воинские преступления в военное время или в боевой обстановке. На возможность принятия такого закона в недалеком будущем указывает М. Чыжак[7]. Родовым объектом всех воинских преступлений в науке уголовного права Польши называют общественные отношения, которые возникли в Вооружённых Силах, связанные с их характером, организационной структурой и принципами их деятельности, то есть те отношения, которые имеют непосредственную связь с военной службой, боевой готовностью, дисциплиной, а также порядком прохождения и несения службы[8]. Из чего состоят эти общественные отношения? Каково их содержание? Ответ на этот вопросы мы можем найти, проанализировав структуру Воинской части УК РП. Как уже отмечалось, в Воинской части действующего уголовного кодекса содержится шесть разделов (XXXIX – XLIV), в которых предусмотрены конкретные составы воинских преступлений. Каждая группа преступлений из этих разделов представляет собой посягательство на определённый видовой объект. Назовём эти разделы и видовые объекты, которые находятся под их уголовно-правовой охраной: · преступления против обязанности прохождения военной службы (раздел XXXIX УК РП) – обязанность прохождения военной службы, воинская обязанность; · преступления против воинской дисциплины (раздел XL УК РП) – воинская дисциплина; · преступления против порядка взаимоотношений с подчинёнными (раздел XLI УК РП) – порядок взаимоотношений с подчинёнными; · преступления против порядка обращения с вооружением и вооружённой военной техникой (раздел XLII УК РП) – порядок обращения с вооружением и вооружённой техникой; · преступления против порядка прохождения военной службы (раздел XLIII УК РП) – порядок прохождения военной службы; · преступления против военного имущества (раздел XLIV УК РП) – порядок хранения и отчуждения военного имущества. Из содержания ст. 317 УК РП следует, что субъектами воинских преступлений являются военнослужащие, а также гражданские работники Вооружённых Сил (в случаи совершения преступлений, предусмотренных ст.ст. 356-363 УК РП), и иные лица, предусмотренные законодательством. В Общей части УК РП содержится законодательное определение понятия «военнослужащий». Согласно § 17 ст. 115 УК РП, военнослужащими являются лица, которые проходят действительную военную службу. В соответствии с ст. 59 Закона РП «О всеобщей обязанности обороны Республики Польши»[9], военнослужащими действительной службы являются лица, которые проходят срочную, сверхсрочную службу, военные сборы и переподготовку, а также военную службу во время мобилизации или ведения войны. Кроме того, согласно ч. 1 ст. 3 Закона РП «О профессиональной военной службе»[10], действительную службу проходят также профессиональные военнослужащие[11]. Гражданскими работниками Вооружённых Сил есть лица, которые работают в Вооружённых Силах на основании трудового договора, независимо от их служебного статуса (например, сторож, кладовщик, техник, водитель и т.д.). Такие лица являются субъектами воинских преступлений если совершили их в связи с исполнением своих трудовых обязанностей. Перечень преступлений, субъектами которых они могут быть, ограничен (предусмотренные ст.ст. 356-363 УК РП). Это преступления из раздела XLIII (против порядка прохождения военной службы) и XLIV УК РП (против военного имущества). К иным лицам, предусмотренным законодательством, следует отнести лиц, которые проходят службу в гражданской обороне или в других военизированных формированиях. На основании ч. 1 ст. 244 Закона РП «О всеобщей обязанности обороны Республики Польша», такие лица несут ответственность за воинские преступления, совершённые в связи с исполнением своих обязанностей, во время мобилизации или ведения войны. В результате нашего анализа, мы приходим к выводу, что воинскими преступлениями в уголовном праве РП являются преступления, предусмотренные в Воинской части УК РП или специальных военно-уголовных законах, которые посягают на общественные отношения военной службы, боевой готовности Вооружённых Сил и дисциплины, совершённые военнослужащими действительной службы, гражданскими работниками Вооружённых Сил или иными лицами, предусмотренными законодательством. [1] L. Czubiński: Polskie wojskowe prawo karne w zarysie, Warszawa 1981, s. 69-70 [2] Следует отметить, что в Польше уголовное законодательство состоит не только из уголовного кодекса, но и из других уголовных законов, в которых предусматривается преступность и наказуемость деяний. [3] L. Czubiński: Polskie wojskowe… op. cit., s. 71. [4] W. Sieracki: Niektóre problemy ewolucji wojskowego prawa karnego (materialnego) w okresie 1963-1983, Wojskowy przegląd prawniczy 1983, Nr 3, s. 235 i nn. [5] S.M. Przyjemski: Prawo karne wojskowe, Gdańsk 1999, s. 106; M. Przyjemski: Ochrona porządku prawnego w siłach zbrojnych Rzeczypospolitej Polskiej : przeszłość, teraźniejszość, perspektywy, Gdańsk 2005, s. 115. [6] T. Leśko, S. Rybaczyk: Prawo wojskowe PRL, Warszawa 1987, s. 46. [7] M. Czyżak: Pojęcie tzw. przestępstwa wojskowego w polskim prawie karnym, Wojskowy przegląd prawniczy 2004, Nr 3, s. 17. [8] M. Czyżak: Pojęcie… op. cit., s. 20; T. Leśko, S. Rybaczyk: Prawo wojskowe… op. cit., s. 46; S.M. Przyjemski: Ochrona ... op. cit., s. 114; S.M. Przyjemski: Prawo karne… op. cit., s. 64. [9] Dziennik Ustaw z 2004 r. Nr 241, poz. 2416 z późn. zm. [10] Dziennik Ustaw z 2003 r. Nr 179, poz. 1750 z późn. zm. [11] Лица, зачисленные на военную службу на основании контракта о прохождении службы. Опубликовано: Сенько Н.Н. Понятие воинского преступления в уголовном праве Республики Польша // Противодействие преступности: уголовно-правовые, криминологические и уголовно-исполнительные аспекты: Материалы ІІІ Российского Конгресса уголовного права, состоявшегося 29 – 30 мая 2008 г. – М.: Проспект, 2008. – С. 660-662.

четвер, 8 травня 2008 р.

Розвиток сучасної науки кримінального права в Республіці Польща

Сенько М.М.
Кримінальне право Республіки Польща має багату й давню історію. З-поміж його представників знаходимо імена всесвітньо відомих учених, які мали значний вплив на розвиток європейської та світової науки. Яскравий приклад - видатний польський криміналіст проф. Юліуш Макаревич (1872-1955), життєвий шлях якого тісно пов'яза­ний з Україною. Він народився м. Самборі, що на Львівщині. Навчався в Яґелонському університеті в м. Кракові (1889-1894), з 1907 р. викладав в Університеті Яна Казімєжа у Львові (після 1939 р. - Львівський державний університет імені Івана Франка), де й за­лишився працювати аж до 1954 p., незважаючи на зміни кордонів Польщі. Важко переоцінити внесок Ю. Макаревича в науку кримінального права. Серед йо­го заслуг — запровадження принципів суб'єктивізму, індивідуалізації покарання, враху­вання суспільної небезпечності діяння як ознаки злочину, новаторський підхід до підбу­рювання й пособництва. Заслугою Ю. Макаревича є також розвиток учення про підста­ви кримінальної відповідальності. Він вважав, що підставами кримінальної відповідаль­ності є вина особи й водночас суспільна небезпечність її діяння. Концепції Ю. Макаре­вича в міжвоєнний період знайшли своє відображення в Кримінальних кодексах Данії, Швейцарії, Італії. Ю. Макаревич є батьком Кримінального кодексу Польщі 1932 p., який цілком спра­ведливо вважається найпрогресивнішим європейським кримінальним законом того часу і діяв у Польщі, незважаючи на зміну політичних орієнтирів після II Світової війни, аж до 1969 року. Кодекс ґрунтувався на положеннях класичної й соціологічної шкіл кримінального права. До його основних принципів слід віднести принцип рівності усіх перед законом, гуманізму, індивідуалізації кримінальної відповідальності та покарання тощо. Як наслідок впливу соціологічної школи, Кримінальний кодекс 1932 р. вперше у Польщі запроваджував інститут заходів безпеки. Цей кодекс дістав високу оцінку в науковому середовищі тогочасної Європи, що свідчило про зрілість польської кримінально-правової думки. Він був першим, сучасним кодифікаційним актом міжвоєнної Європи. Славні традиції науки кримінального права знаходять своє продовження, зокрема, в дослідженнях наукових працівників кафедри кримінально-порівняльного права Універ­ситету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Ця кафедра існує з 1997 р. її першим керівником був професор, доктор габілітований Анджей Вонсек. Сьогодні цю кафедру очолює професор, доктор габілітований Марек Мозгава. Крім нього, на кафедрі працю­ють доктор Магдалена Будин-Кулік, доктор Патриція Козловська-Каліш, доктор Марек Кулік. Діапазон їхніх досліджень є досить широким: це й аналіз чинного кримінального законодавства Республіки Польща на фоні регулювання правових систем іноземних дер­жав та кримінального міжнародного права, відповідальність за іноземним криміналь­ним законодавством, давність притягнення до кримінальної відповідальності, криміна­льна відповідальність за знищення- майна, вбивство, дачу завідомо неправдивих показів, злочини проти сім'ї. В особистому доробку професора М. Мозгави більш як 80 наукових праць. Серед йо­го наукових інтересів проблеми кримінально-правової охорони тварин, незаконного поз­бавлення волі, кримінальної відповідальності за злочини проти життя та здоров'я, ас­пекти кримінально-правової боротьби з незаконною конкуренцією, охорони товарного знака, а також окремі проблеми кримінально-виконавчого права та кримінології. Профе­сор Марек Мозгава також бере участь у розробці проектів польського законодавства у сфері кримінального права. Він, зокрема, працює в Інституті справедливості при Міністерстві юстиції Республіки Польща, є членом кодифікаційної комісії, яка готує зміни до чинного Кримінального кодексу РП. Кафедра ефективно працює не лише в напрямку проведення наукових досліджень, а й забезпечення навчального процесу. Результатом такої праці став, зокрема, підручник із Загальної частини кримінального права Республіки Польща, підготовлений науковими працівниками кафедри під редакцією професора М. Мозгави (2006 р.)1. В цьому підручнику викладені всі теми із Загальної частини кримінального права, які входять у програму вивчення цього курсу. Підручник складається з 4 частин. В першій частині - «Вступні відомості» - розкрите й охарактеризоване поняття криміна­льного права, його принципи, взаємозв'язок науки кримінального права з суміжними юридичними науками, основні етапи історичного розвитку кримінального права. В другій частині «Закон про кримінальну відповідальність» розглядаються джерела кримінального права, будова кримінально-правової норми, дія кримінального закону в часі, просторі, по колу осіб. Частина третя має назву «Наука про злочин». У ній розкри­ваються поняття й класифікація злочину, розглядаються елементи складу злочину, об­ставини, що виключають злочинність діяння, форми вчинення злочину та множинність злочинів. В останній, четвертій частині - «Наука про покарання і інші кримінально-пра­вові заходи» - розглядаються поняття й система покарань, кримінально-правових за­ходів, принципи їх призначення, поняття, види й порядок застосування пробаційних за­ходів і заходів безпеки, поняття та порядок зняття і погашення судимості. Цей підручник характерний тим, що викладені в ньому теоретичні положення вра­ховують багату судову практику Верховного Суду Республіки Польща, апеляційних та місцевих судів, яка широко використовується авторами при викладенні матеріалу. Підручник написаний зрозумілою для студента мовою. Допомогти в засвоєнні матеріалу можуть також численні таблиці та схеми, без яких не обходиться розгляд жодної теми, а також статистичні дані щодо стану злочинності в Республіці Польща та в інших держа­вах. Список рекомендованих джерел наприкінці кожного розділу, а також посилання, зроблені авторами, мають допомогти студентові при засвоєнні матеріалу та підготовці до практичних занять. Доброю традицією на кафедрі стало також науково-практичне коментування кримінального законодавства. Так, у 2007 р. за редакцією професора М. Мозгави вийш­ло 2-ге видання Практичного коментаря до Кримінального кодексу Республіки Польща2, підготовлене науковими працівниками кафедри. Коментар містить досить детальний аналіз положень чинного кримінального закону. В ньому враховано погляди різних науковців. Разом із тим, як можна зробити висновок з аналізу його змісту, автори не ставили собі за мету вирішення теоретичних дискусій. Коментар до закону — не місце для цього. Вони показали існування цих дискусій і виз­начили їхній зміст. Взагалі, стиль і мова коментаря розраховані не лише на правника, а й на пересічного громадянина. Це сприяє правильному розумінню й застосуванню по­ложень закону. В ньому враховано судову практику, наводяться рішення з конкретних справ Верховного Суду Республіки Польща та апеляційних судів. При цьому, особлива увага приділена найновішим рішенням. Крім того, наведено рішення, які були винесені під час дії попереднього Кримінального кодексу РП 1969 р. і не втратили своєї актуаль­ності. На початку кожного розділу автори наводять список рекомендованих джерел. При цьому представлена не вся бібліографія з відповідної проблематики, оскільки об'єми ко­ментаря не дозволили б цього зробити, та й його призначення є дещо іншим. В списку джерел подані лише ті позиції, на які автори посилаються під час коментування поло­жень відповідного розділу, а також які мають найвагоміше значення для з'ясування їхнього змісту. Незважаючи на те, що коментар - колективна праця науковців, кожен із яких викла­дає свої погляди, авторам вдалося зберегти послідовність у тлумаченні кримінального закону. Завдяки цьому коментар сприймається як одне ціле, як єдина праця. Велика за­слуга в цьому і його редактора - професора М. Мозгави, який зумів об'єднати творчий колектив і правильно організувати його роботу. Коментар може бути корисним для широкого кола осіб - науковців, практичних працівників, студентів, докторантів тощо. В цілому, кафедра кримінально-порівняльного права Університету імені Марії Кюрі-Склодовської провела велику роботу. Можна сказати, що на основі цієї кафедри вже сформована досить оригінальна школа кримінального права, представники якої відомі не лише в Польщі, а й за її межами. Вважаємо, що це може бути прикладом для наслідування й в українських університетах. На завершення хотілося б побажати науко­вому колективу кафедри творчих успіхів, наснаги, нових цікавих та оригінальних ідей і подальшого наукового розвитку.
1. Prawo karne materialne. Część ogólna (praca zbiorowa). Pod red. prof., dr hab. M. Mozgawy, Kraków: Kantor wydawniczy Zakamycze, Wolters Kluwer Polska, 2006. – 468 s.
2. Kodeks karny. Praktyczny komętarz (praca zbiorowa). Pod red. prof., dr hab. M. Mozgawy, Warszawa: Wolters Kluwer Polska, 2007. – 724 s.
Опубліковано: Сенько М.М. Розвиток сучасної науки кримінального права в республіці Польща // Часопис Київського університету права: Український науково-теоретичний часопис. – Київ: Київський університет права. - № 1. – 2008. – С. 194-196.

понеділок, 28 квітня 2008 р.

Зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів

15 квітня 2008 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до КРимінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності". Цим Законом суттєво змінено Загальну частину КК України, черговий раз змінено статтю 127 КК України "Катування", виключено ст. 188 та внесено інші зміни. Закон взято звідси.
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Кримінального ( 2341-14 ) та Кримінально-процесуального кодексів ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ) України такі зміни:
1. У Кримінальному кодексі України ( 2341-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25-26, ст. 131):
1) частину другу статті 4 викласти в такій редакції: "2. Злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння";
2) статтю 5 викласти в такій редакції: "Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
1. Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
2. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
3. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
4. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи";
3) у частині четвертій статті 28 слова "(три і більше)" замінити словами "(п'ять і більше)";
4) у частині першій статей 45 і 46 після слова "тяжкості" доповнити словами "або необережний злочин середньої тяжкості";
5) частину четверту статті 52 після слів "в санкції статті" доповнити словами "(санкції частини статті)";
6) у статті 53: частину третю після слів "в санкції статті" доповнити словами "(санкції частини статті)"; після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту: "4. З урахуванням майнового стану особи суд може призначити штраф з розстрочкою виплати певними частинами строком до трьох років". У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою;
7) частину другу статті 55 після слів "в санкції статті" доповнити словами "(санкції частини статті)";
8) частину другу статті 63 доповнити словами "за винятком випадків, передбачених Загальною частиною цього Кодексу";
9) у статті 65: пункт 1 частини першої після слів "у санкції статті" доповнити словами "(санкції частини статті)"; частину другу доповнити реченням такого змісту: "Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів";
10) частину першу статті 66 доповнити пунктом 2-1 такого змісту: "2-1) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину";
11) статтю 68 після частини першої доповнити двома новими частинами такого змісту: "2. За вчинення готування до злочину строк або розмір покарання не може перевищувати половини максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
3. За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу". У зв'язку з цим частину другу вважати частиною четвертою;
12) у статті 69: частину першу викласти в такій редакції:
"1. За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу"; частину другу після слів "в санкції статті" доповнити словами "(санкції частини статті)";
13) доповнити статтею 69-1 такого змісту:
"Стаття 69-1. Призначення покарання за наявності обставин, що пом'якшують покарання
1. За наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні підсудним своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу";
14) частину другу статті 70 після слів "санкцією статті" доповнити словами "(санкцією частини статті)";
15) частину четверту статті 71 після слів "за сукупністю вироків" доповнити словами "крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі";
16) статтю 72 доповнити частиною шостою такого змісту:
"6. Встановлені в частині першій цієї статті правила співвідношення видів покарань можуть застосовуватись і в інших випадках, передбачених Загальною частиною цього Кодексу";
17) частину третю статті 74 доповнити реченням такого змісту: "У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу";
18) частину першу статті 97 після слів "невеликої тяжкості" доповнити словами "або необережний злочин середньої тяжкості";
19) у статті 102: перше речення частини першої викласти в такій редакції:
"1. Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк від шести місяців до десяти років, крім випадків, передбачених пунктом 5 частини третьої цієї статті";
у пункті 1 частини третьої слова "двох років" замінити словами "одного року шести місяців";
20) частину другу статті 104 після слів "засудження до" доповнити словами "арешту або";
21) пункт 3 частини другої статті 115 доповнити словами "або викраденої людини"; 22) абзац другий частини другої статті 125 після слова "карається" доповнити словами "штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або"; 23) статтю 127 викласти в такій редакції:
"Стаття 127. Катування
1. Катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років";
24) абзац другий частини першої статті 136 після слова "громадян" доповнити словами "або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин";
25) абзац другий частини першої статті 139 після слів "до трьох років" доповнити словами "або громадськими роботами на строк до двохсот годин";
26) абзац перший частини першої статті 141 після слова "смерть" доповнити словом "пацієнта";
27) в абзаці першому частини другої статті 157 слова "або іншим способом" виключити;
28) абзац другий частини першої статей 164 і 165 після слова "карається" доповнити словами "штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або";
29) абзац другий частини першої статей 168, 190 і 192 після слова "громадян" доповнити словами "або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин";
30) абзац другий частини першої статей 169, 174, 180, 197 після слова "громадян" доповнити словами "або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин";
31) абзац другий частини першої статті 178 викласти в такій редакції: "карається штрафом до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк";
32) абзац другий частини першої статті 179 викласти в такій редакції: "караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк";
33) в абзаці другому частини другої статті 183 слова "позбавленням волі на строк до трьох років" замінити словами "обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк";
34) у статті 185: абзац другий частини першої викласти в такій редакції: "карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років"; абзац другий частини другої після слова "карається" доповнити словами "арештом на строк від трьох до шести місяців або"; у пунктах 3 і 4 примітки цифри "185-191" і "189-191" замінити відповідно цифрами "185-191, 194" і "189-191, 194";
35) абзац другий частини першої статті 186 викласти в такій редакції: "карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до чотирьох років";
36) статтю 188 виключити;
37) статтю 193 викласти в такій редакції: "Стаття 193. Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї 1. Незаконне привласнення особою знайденого чи такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна або скарбу, які мають особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців";
38) у статті 194: абзац другий частини першої викласти в такій редакції: "карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк"; в абзаці другому частини другої слово "п'ятнадцяти" замінити словом "десяти";
39) в абзаці другому частини першої статті 194-1 слова "позбавленням волі на строк до трьох років" замінити словами "обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк";
40) абзац другий частини першої статті 195 після слова "громадян" доповнити словами "або громадськими роботами на строк від шістдесяти до ста двадцяти годин";
41) в абзаці другому частини першої статті 196 слова "до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років" замінити словами "до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк";
42) в абзаці другому частини першої статті 200 слова "позбавленням волі на строк до трьох років" замінити словами "обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк";
43) в абзаці другому частини третьої статті 207 слова "від трьох до семи" замінити словами "від двох до п'яти";
44) в абзаці другому частини другої статті 210 слова "від двох до восьми" замінити словами "від двох до шести";
45) в абзаці другому частини другої статті 211 слова "від трьох до десяти" замінити словами "від двох до шести";
46) у назві, в абзаці першому частин першої та третьої статті 212 слова "зборів, інших обов'язкових платежів" замінити словами "зборів (обов'язкових платежів)";
47) абзац другий частини першої статті 215 після слова "громадян" доповнити словами "або громадськими роботами на строк від ста до двохсот сорока годин";
48) в абзаці першому частини першої статті 218 слова "громадянина - засновника або власника суб'єкта господарської діяльності, а також службової особи суб'єкта господарської діяльності" замінити словами "громадянина - засновника (учасника) або службової особи суб'єкта господарської діяльності", а слова "громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності" замінити словами "громадянина - підприємця";
49) в абзаці першому частини першої статті 219 слово "власником" замінити словами "громадянином - засновником (учасником)";
50) в абзаці першому частини першої статті 220 слова "громадянином - засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також" замінити словами "громадянином - засновником (учасником) або";
51) абзац перший частини першої статті 221 викласти в такій редакції: "1. Умисне приховування майна, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчинені громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності в період провадження у справі про банкрутство і завдали великої матеріальної шкоди";
52) в абзаці першому частини першої статті 222 слова "засновником чи власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності" замінити словами "громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності";
53) у статті 228: в абзаці другому частини першої слова "від трьох до семи" замінити словами "від двох до п'яти"; в абзаці другому частини другої слова "від семи до дванадцяти" замінити словами "від трьох до шести";
54) абзац другий частини першої статті 247 після слова "громадян" доповнити словами "або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот годин";
55) абзац другий частини першої статті 248 після слова "громадян" доповнити словами "або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин";
56) в абзаці другому частини першої статті 254 слова "або позбавленням волі на той самий строк" виключити;
57) абзац другий частини другої статті 263 викласти в такій редакції: "караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років";
58) абзац другий частини першої статті 269 після слів "до двох років" доповнити словами "або обмеженням волі до двох років";
59) в абзаці другому частини третьої статті 276 слова "від семи до дванадцяти" замінити словами "від п'яти до десяти";
60) абзац другий частини першої статті 277 після слів "до двох років" доповнити словами "або обмеженням волі на той самий строк";
61) абзац перший частини третьої статті 281 доповнити словами "або інші тяжкі наслідки";
62) в абзаці другому частини третьої статті 286 слова "від семи до дванадцяти" замінити словами "від п'яти до десяти";
63) у статті 289: в абзаці другому частини першої слова "позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років" замінити словами "обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк"; абзац другий частини третьої викласти в такій редакції: "караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої";
64) в абзаці другому частини першої статті 298 слова "позбавленням волі на строк до трьох років" замінити словами "обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк";
65) абзац другий частини першої статті 309 викласти в такій редакції: "караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк";
66) абзац перший частини першої статті 310 доповнити словами "у кількості понад сто рослин";
67) у статті 311: в абзаці другому частини другої слова "від трьох до восьми" замінити словами "від двох до п'яти"; в абзаці другому частини третьої слова "від шести до дванадцяти" замінити словами "від п'яти до восьми";
68) абзац другий частини першої статті 312 викласти в такій редакції: "караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк";
69) абзац другий частини першої статті 313 після слова "громадян" доповнити словами "або арештом на строк від трьох до шести місяців";
70) в абзаці другому частини другої статті 317 слова "від п'яти до дванадцяти" замінити словами "від чотирьох до восьми";
71) абзац другий частини першої статті 319 викласти в такій редакції: "карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років";
72) в абзаці другому частини першої статті 322 слова "позбавленням волі на строк до трьох років" замінити словами "обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк";
73) у статті 344:
абзац другий частини першої викласти в такій редакції: "карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк";
абзац другий частини другої викласти в такій редакції: "караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого";
74) абзац другий частини першої статті 346 викласти в такій редакції: "карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк"; 75) у статті 364: в абзаці другому частини другої слова "від п'яти до восьми" замінити словами "від трьох до шести"; в абзаці другому частини третьої слово "дванадцяти" замінити словом "десяти";
76) абзац перший частини другої статей 365 і 373 доповнити словами "за відсутності ознак катування";
77) у назві статті 371 слова "привід або арешт" замінити словами "привід, арешт або тримання під вартою";
78) у статті 413: назву викласти в такій редакції: "Стаття 413. Втрата військового майна"; частину першу виключити; в абзаці першому частини третьої слова "Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті" замінити словами "Ті самі діяння";
79) статті 419 і 420 викласти в такій редакції:
"Стаття 419. Порушення правил несення прикордонної служби
1. Порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, якщо це спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Стаття 420. Порушення правил несення бойового чергування
1. Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, якщо це спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
2. Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років";
80) у статті 423: в абзаці другому частини другої слово "восьми" замінити словом "шести"; в абзаці другому частини третьої слово "дванадцяти" замінити словом "десяти".
2. У Кримінально-процесуальному кодексі України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ):
1) у частині другій статті 112 слова та цифри "частинами 2 і 3 статті 188" виключити;
2) у статті 425 слова та цифри "частиною 1 статті 188" виключити.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім абзаців третього - п'ятого підпункту 6 пункту 1 розділу I цього Закону щодо розстрочки виплати штрафу певними частинами, що набирає чинності з 1 січня 2009 року.
2. Звільнити від покарання (основного і додаткового) відповідно до частини другої статті 74 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) осіб, засуджених за діяння, кримінальна відповідальність за які скасована цим Законом.
3. Закрити всі кримінальні справи стосовно осіб, які вчинили діяння, кримінальна відповідальність за які скасована цим Законом.
4. Особи, які відбувають покарання, призначене за сукупністю злочинів або за сукупністю вироків, у разі звільнення їх від відбування покарання за окремі злочини відповідно до пункту 2 цього розділу продовжують відбувати покарання, призначене судом за інші злочини, що входять у сукупність, якщо це покарання ними ще не відбуте.
5. Зменшити відповідно до частини третьої статті 74 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) міри покарання, призначені до набрання чинності цим Законом, якщо вони перевищують санкції, встановлені цим Законом, до максимальних меж покарання, встановлених цим Законом. Зменшити відповідно до пункту 1 частини третьої статті 102 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) до одного року шести місяців строк покарання у виді позбавлення волі, призначений неповнолітнім, які вчинили повторно злочин невеликої тяжкості. Зменшити відповідно до пункту 4 частини третьої статті 102 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) до десяти років строк покарання у виді позбавлення волі, призначений неповнолітнім віком до 16 років.
6. Переглянути кримінальні справи стосовно осіб, які вчинили злочин, передбачений статтею 188 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ), для вирішення питання щодо зміни кваліфікації дій цих осіб на інші відповідні частини статей Кримінального кодексу України ( 2341-14 ).
7. Питання, передбачені в пунктах 3-6 цього розділу, вирішуються судом за поданням адміністрації місця виконання покарання або прокурора у відкритому судовому засіданні за участю прокурора і представника адміністрації місця виконання покарання у разі, якщо справа розглядається за її поданням. Органи, які виконують вироки судів, зобов'язані надавати судам необхідні матеріали стосовно осіб, які відбувають покарання. Ухвалу (постанову) суду з цих питань може бути оскаржено засудженим чи його захисником або внесено на неї відповідне подання прокурора в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ).
8. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців після набрання чинності цим Законом подати Верховній Раді України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України щодо порядку виконання покарання у виді штрафу з розстрочкою його виплати певними частинами.
Президент України В.ЮЩЕНКО м. Київ, 15 квітня 2008 року N 270-VI

вівторок, 25 березня 2008 р.

Конференція у Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ

26-28 червня 2008 року в Донецькому юридичному інституті ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка за підтримки Фонду Ганса Зайделя (Німеччина) відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Боротьба з торгівлею жінками». Мета конференції: - розгляд питань щодо правового забезпечення протидії торгівлі жінками; - обговорення ефективності застосування сучасних форм і методів протидії торгівлі жінками; - визначення сучасних проблем взаємодії правоохоронних органів, суду та неурядових організацій щодо запобігання торгівлі жінками; - визначення та вдосконалення напрямів міжнародно-правового співробітництва з протидії торгівлі жінками; - розробка та вдосконалення методики розслідування торгівлі жінками. Напрямки роботи: - кримінально-правова відповідальність за торгівлю людьми; - кримінологічні аспекти торгівлі жінками; - діяльність правоохоронних органів, суду і неурядових організацій та їх взаємодія щодо запобігання торгівлі жінками; - міжнародно-правове співробітництво з протидії торгівлі людьми; - методика розслідування торгівлі жінками.
Початок роботи конференції 26 червня о 9 год. Для участі в конференції запрошуються спеціалісти різних галузей науки та практики, вчені, аспіранти, ад’юнкти, викладачі та інші зацікавлені особи. Робоча мова конференції: українська, російська, німецька. Доповіді та повідомлення, рекомендовані оргкомітетом, будуть видані окремим збірником в авторській редакції до початку конференції. Орієнтовна вартість збірника 35 грн., який можна придбати в оргкомітет під час проведення конференції. Тексти доповідей і повідомлень та заповнені форми заявок просимо надіслати до 15 травня 2008 року на адресу оргкомітету. Вимоги до текстів доповідей та повідомлень. Обсяг матеріалів – до 8 сторінок, відповідно до вимог ВАК України. Оформлення текстів: формат А-4, поля: верхнє, нижнє, ліве, праве – 2 см, шрифт – Times New Roman № 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Назва доповіді або повідомлення – прописними літерами посередині рядка; нижче, через 2 інтервали праворуч – прізвище та ініціали автора (авторів), назва установи, де працює автор (автори); далі, через 2 інтервали – текст. Список використаних джерел (без повторів) оформлюється в кінці тексту під назвою “Література”. В тексті зноски позначаються квадратними дужками з вказівкою в них порядкового номера джерела за списком та через кому – номера сторінки (сторінок). Тексти необхідно набрати на комп’ютері у Word 95/97/2000 і зберегти як документ Word 97 і як документ RTF. Тексти подати в роздрукованому вигляді (2 прим.) та в електронному варіанті на підписаній автором дискеті 3,5 з файлом, який названий прізвищем автора. До тексту просимо додати заповнену заявку учасника. Матеріали та заявки обов’язково надсилати також і електронною поштою. Оргкомітет конференції зберігає за собою право відхилити надіслані матеріали, якщо вони не відповідають проблематиці конференції, не належним чином оформлені або надіслані пізніше вказаного строку. Повідомляємо, що учасники конференції для візуального супроводження своїх виступів мають можливість скористатись такими технічними засобами: - персональний комп’ютер Toshiba “Satellite”– для передачі даних із файлу на екран (тексти, слайди, таблиці, презентації) за допомогою таких програм: Microsoft Word 2000, Microsoft Excel 2000, Microsoft Power Point 2000, Corel Draw 7.0; - мультимедійний презентер LP InFocus - для проектування зображення отриманого з комп’ютера або відеомагнітофона на екран; - мультимедійний презентер Panasonic VHS (формату А-4) – для передачі зображення з предметного столу на екран; можливо використання як наочних приладь на прозорій плівці і папері (максимальний формат – А-4), так і інших предметів (репродукції, підручники та тощо); - відеомагнітофон JVC (формату VHS) – для рівнобіжного виведення на екран, телевізори (фільми, відеосюжети тощо). Про потребу в таких засобах учасники конференції можуть повідомити під час реєстрації. Адреса оргкомітету: 83054, м. Донецьк, вул. Засядька, 13, Донецький юридичний інститут Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, E-mail: paliymv@ukr.net Контактні телефони: (0622) 57-49-71 (Горбачов Василь Павлович) (050) 326-45-26 (Палій Максим Валерійович)